Золото й Акції: Як Золотодобувні компанії стають компромісом у волатильні часиІсторичний екскурс: як золото та акції поводилися під час криз
Золото й Акції: Як Золотодобувні компанії стають компромісом у волатильні часиІсторичний екскурс: як золото та акції поводилися під час криз

Коли світ охоплює криза, інвестори інстинктивно шукають притулку у «тихих гаванях». Яскравий приклад – глобальна фінансова криза 2008 року, коли золото стрімко подорожчало приблизно на 25%, тоді як фондовий індекс S&P 500 обвалився на 38%. Під час пандемічного шоку 2020-го картина повторилася: золото подорожчало на чверть, поки ринок акцій хитало від паніки до ейфорії. Ці уроки історії свідчать: у моменти потрясінь золото сяє, а акції падають під шквалом розпродажів.
Але — і це великий «але» — кожна криза має свій фінал. Після темряви 2008-го і шоку 2020-го акції, підживлені трильйонами монетарних стимулів, не просто відігралися, а й залишили золото далеко позаду. Тож питання не «або-або», а «коли і що саме тримати».
Весною 2025: золото в центрі уваги
Навесні золото оновлювало історичні максимуми: середня ціна в Q1’25 була близько $2 860/oz, а в травні котирування піднімалися до району ~$3 220. Що ж підкидало дрова в цей золотий вогонь? По-перше, центральні банки скуповували метал, як на розпродажі: лише за перші три місяці 2025 року вони прибрали до резервів 244 тонни, продовжуючи тікати від долара в бік золота. По-друге, інвестори буквально заливали грошима «золоті» фонди. У першому кварталі 2025 року інвестиції в золоті ETF зросли на 226,5 тонни, що є найбільшим квартальним приростом за останні три роки.
Чому так відбувалося? Ринки тремтіли від страху: ризики рецесії, волатильність зашкалювала, а геополітичні тривоги — від воєн до торговельних чвар — не давали розслабитися. На цьому тлі навіть традиційні «тихі гавані» поводилися незвично. Американські державні облігації, які зазвичай захищають портфель у кризу, цього разу втратили статус безпечного притулку – їх дохідності росли через побоювання дефіцитів бюджету і торговельні війни. Долар США також ослаб, хоча раніше у стресові моменти він укріплювався; інвестори переглядали його роль як захисного інструменту. У результаті золото опинилося практично поза конкуренцією: як зазначав BlackRock, у весняному розпродажі акцій тільки золото змогло показати позитивний результат, тоді як і долар, і держоблігації впали в ціні. Сьогодні цей дорогоцінний метал грає роль своєрідної «поліси безпеки», і навіть великі інвестфонди визнають, що значення золота в диверсифікації портфеля зростає.
Що змінилося до кінця серпня
Зараз "камера" ринку знову «переключає фокус» на акції. У серпні S&P 500 і Nasdaq торкалися рекордних рівнів на тлі стійких прибутків та очікувань пом’якшення політики ФРС; золото тримається високо (район $3,3 тис./oz), але вже не є головною темою щодня. Для мене це сигнал не бігти між класами активів, а розкладати акценти: золото — як страхування від несподіванок, акції — як двигун зростання, коли фон дозволяє.
Але э й проміжний шлях, що поєднує безпеку золота та потенціал зростання акцій — до нього повернуся за мить нижче.
Що схиляє терези на користь акцій?
Попри весняну перевагу захисних активів, ринкові тренди не тривають вічно – ми побачили, як маятник хитнувся назад до ризикових, прибуткових інструментів. Які ж взагалі зміни здатні переламати ситуацію на користь акцій?
Перш за все, сприятливі макроекономічні умови. Ключовий фактор – монетарна політика. Наразі багато центральних банків утримують високі ставки, борючись із інфляцією, але в міру того як економічне зростання сповільнюється, тиск для пом’якшення політики зростає. Історично зниження відсоткових ставок слугувало паливом для фондового ринку: коли кредити дешевшають, оцінки акцій зростають, а інвестори активніше купують ризикові активи. Історія вже не раз показувала: коли ФРС змінювала курс з підвищення на зниження ставок, біржові індекси отримували новий імпульс. Наприклад, лише натяк на паузу в підвищенні ставок у заяві глави Федрезерву на початку 2019 року спричинив стрибок S&P 500 на 3,4% за один день, а до кінця того місяця індекс зріс майже на 8%. Згодом у 2019-му Федрезерв тричі знизив ставку превентивно — і ринок акцій схвально зустрів ці кроки, продовживши зростання.
Отже, якщо найближчим часом інфляційний тиск послабне і ФРС перейде до циклу зниження ставок (чого інвестори очікують ближче до кінця 2025-го), це може змінити баланс на користь акцій. Менші відсоткові ставки зменшують привабливість бездоходних «тихих гаваней» на кшталт золота та здешевлюють кредитні ресурси — а це традиційно підживлює оцінки компаній і апетит інвесторів до ризику.
Не менш важливий і політичний клімат. Ралі золота частково будується на страхах щодо геополітики та торговельних воєн. Коли ці фронти стають спокійними, інвестиційний ландшафт може різко змінитися. Уявімо, що відбувається прорив у переговорах між найбільшими економіками – скажімо, США і Китаєм укладають торговельне перемир’я або навіть широку угоду. Такий поворот автоматично знижує премію за ризик, яку інвестори закладали в ціну золота. Коли на початку травня Вашингтон і Пекін оголосили про тимчасове зниження тарифів, S&P 500 стрибнув вгору, відігравши попередні втрати. Інвестори перестали очікувати найгіршого сценарію рецесії через торгову війну – і одразу ж відпала частина мотивації ховатися в захисні активи. Таким чином, деескалація геополітичної напруги або зняття невизначеності (будь то успішне врегулювання війни чи політичної кризи) спрацює сигналом «Ризик увімкнено» для глобальних ринків.
Ще один чинник – корпоративні прибутки та економічні дані. Довгострокове зростання фондового ринку неможливе без надійного фундаменту у вигляді корпоративних прибутків та здорової економіки. Наразі корпоративна Америка загалом тішить інвесторів стійкими результатами. Аналітики прогнозують, що загалом у 2025 році прибуток компаній індексу S&P 500 підскочить приблизно на 14% у річному вимірі. Такий значний приріст прибутковості створює акціям міцний фундамент для потенційного ралі. Звичайно, частина прогнозів була дещо скоригована вниз через можливі економічні ризики, однак консенсус все одно очікує двозначне (10% і більше) зростання прибутків у 2025 році. Макроекономічні сигнали при цьому лишаються змішаними, утім без ознак катастрофи: ймовірність глибокої рецесії у США, схоже, зменшується, а базові економічні показники тримаються на доволі здоровому рівні. Поступове поліпшення настроїв у економіці вже повернуло інтерес інвесторів до ризику та сприяє перетоку капіталу з захисних активів до акцій. Інвестори, що прагнуть примножити капітал, дедалі частіше обирають саме ринок акцій замість золота, яке є радше сховищем цінності та страховкою від негараздів. Крім того, зниження інфляції послабило тиск на витрати компаній і споживчу спроможність населення – а отже, прибутки в реальному вираженні можуть зрости. Одночасно падіння інфляції означатиме і зниження ставок у довгостроковій перспективі, що знову-таки стимулюватиме економічну активність.
У комплексі макроекономічна стабілізація (або м’яка рецесія, яка швидко змінюється відновленням), політичне потепління та поліпшення корпоративних фінансів здатні переломити інвестиційні настрої. Тому ми побачили, як золоті фаворити-«тихі гавані» відійшли на другий план, а капітали хлинули туди, де бачать перспективу зростання – тобто на фондовий ринок. Причина зрозуміла – золото не приносить поточного доходу, тоді як акції дають і дивіденди, і перспективу зростання капіталу. Тож щойно зникає потреба в укритті, інвестори згадують про opportunity cost: тримати кошти в золоті дорого, якщо є шанс заробити на зростанні економіки. Зниження ставок посилить цей ефект – прибутковість облігацій упаде, тож альтернативою знову стануть акції як клас із привабливішою дохідністю. Нинішній період високих ставок багато в чому гальмував фондовий ринок, адже безризикові інструменти (депозити, бонди) давали непоганий відсоток, конкуруючи з акціями. Якщо економічне зростання продовжить зростання на тлі стимулюючих політик, у інвесторів з’явиться страх втратити вигоду – FOMO, як це називають (fear of missing out). Цей психологічний чинник може й надалі підживити ралі акцій.
Що робити інвестору — без метушні та крайнощів
Перш за все – без паніки і різких рухів. Головний урок криз і наступних відновлень полягає в тому, що ганятися хвостом за ринком марно і навіть шкідливо для капіталу. Ті, хто скуповував тільки золото на піку страху, ризикують пропустити стрімке зростання акцій, яке часто починається тоді, коли більшість ще боїться ризикувати. І навпаки, завжди бути на 100% в акціях, ігноруючи хеджування, – теж недалекоглядно, адже коли гримне чергова криза, портфель може сильно постраждати.
Щоб не бігати з боку в бік – з акцій у золото і назад – варто мати заздалегідь продуману стратегію розподілу активів. Досвідчений інвестор, якому довіряють кошти, дивиться на портфель цілісно: як на поєднання різних інструментів, кожен з яких виконує свою роль. Золото в цьому контексті – «страховка», захист від екстремальних подій і пом’якшувач ударів, тоді як акції – «двигун» довгострокового зростання капіталу. Важливо знайти правильний баланс згідно з власним ризик-профілем: хтось тримає 5–10% у золоті для спокою, інший – 20%, але майже ніхто із професіоналів не кладе all-in ні в один актив, яким би привабливим він не здавався в даний момент. Диверсифікація – не порожнє слово, особливо зараз, коли кореляції між традиційними захисними активами порушуються і старі «правила» дають збої. Як ми бачили, у квітневому провалі акцій 2025 року долар і облігації не врятували ситуацію – спрацювало тільки золото. Але це не означає, що тепер слід ставити все на золото. Навпаки, мудрий інвестор зробить висновок, що портфель має бути різностороннім: включати і трохи золота (як хедж від непередбачуваного), і якісні акції (як джерело зростання), і, можливо, інші активи – приміром, надійні облігації чи готівку на випадок нагод придбати активи дешево. Сенс у тому, щоб не покладатися на єдину ставку. Адже ринки волатильні: те, що зараз виграє (золото), завтра може опинитися в тіні, і навпаки.
На довгому інвестиційному горизонті акції історично перевершують золото за дохідністю, хоча й несуть вищі ризики.
Дуже корисна та цікава статистика — за останні півстоліття $100, вкладені в золото в 1970 році, зросли б приблизно до $9000 до травня 2025 року. Водночас ті самі $100, інвестовані в індекс S&P 500 із реінвестуванням дивідендів, перетворилися б на ~$27 800. Ці дані підкреслюють, що акції, попри періоди волатильності, забезпечують більший потенціал зростання порівняно з золотом, яке залишається стабільнішим, але менш прибутковим активом.
Для тих, хто шукає компроміс
Втім, існує і проміжний шлях для тих, хто шукає компроміс між стабільністю золота та потенціалом зростання акцій.
Мова про акції золотодобувних компаній. Вони історично корелюють з ціною золота, але водночас мають власні драйвери росту та навіть можуть приносити дивіденди. Таким чином, «золоті» акції певною мірою поєднують риси «тихої гавані» і руху зростання, стаючи своєрідним компромісом між спотовим металом і класичними акціями.
Наприклад, папери канадської B2Gold (BTG) за останній рік зросли більш ніж на 50%. Інвестори оцінили запуск нової шахти Goose (Back River) у Канаді, який відбувся влітку 2025-го, та загальне нарощування видобутку компанією. При поточній ціні акцій близько $4 це зростання відбиває значний імпульс: B2Gold вдало капіталізує високі ціни на золото, підтримує маржу EBITDA на рівні ~48% і навіть виплачує дивіденд (близько 2% річних). Аналітики очікують, що прибуток на акцію компанії у 2025 році суттєво зросте (до ~$0,56), саме завдяки новому проєкту та сприятливим цінам на метал.
Інший приклад — гігант галузі Barrick Mining (тикер B на NYSE). Його акції за останній рік додали понад 20%. Компанія збільшує видобуток не лише золота, але й міді, змінюючи назву на Barrick Mining Corporation (раніше Barrick Gold) і підкреслюючи цим ширший профіль. Поточний P/E близько 15, що нижче середнього по сектору, а прогнози передбачають понад 40% зростання прибутку у 2025–2026 роках завдяки масштабним проєктам — зокрема, розширенню мідного рудника Lumwana в Замбії та розвитку родовища Reko Diq у Пакистані. Barrick також відома стабільною дивідендною політикою та високою рентабельністю (маржа EBITDA близько 49%). Тобто, маючи експозицію і до золота, і до промислових металів, така компанія дає інвестору і частку захисного ефекту, і перспективу зростання капіталу.
Отже, включення акцій видобувачів золота до портфеля може стати збалансованою стратегією: вони виграють від подорожчання золота подібно до самого металу, але одночасно здатні випереджати його за дохідністю, коли зростають прибутки компаній. Подібні інструменти дозволяють отримати компроміс між безпекою та ростом, не відмовляючись ні від того, ні від іншого.
На завершення, хочу сказати, що весняне ралі золота – це не привід відмовлятися від акцій взагалі, як і просідання акцій – не причина складати все в золоті. Ринок – циклічний, і успіх приходить до тих, хто мислить на крок вперед. Формуйте свій портфель з чіткою логікою і стратегією, тримайте баланс між захистом і ростом. Тоді вам не доведеться гарячково бігати від одного активу до іншого – ваш капітал працюватиме збалансовано і ефективно за будь-якої погоди на ринках.
!!! Примітка: ця стаття не містить інвестиційних рекомендацій і пропонує лише можливі ідеї для розгляду.



Made on
Tilda